До скасованого австрійського Закону про договір страхування 1958 року додано перехідні положення та нову норму ЄС щодо дистанційних договорів з 1 жовтня 2026 року
Скасований австрійський Закон про договір страхування 1958 року (Versicherungsvertragsgesetz, VersVG) оновлено в офіційному реєстрі: додано статтю з перехідними положеннями (§ 191c), статтю про відповідність директивам ЄС (§ 191d) та одну нову змістовну норму — § 5c абз. 7, запроваджену Законом про зміни у сфері прав споживачів 2026 року (VerbRÄG 2026, BGBl. I Nr. 59/2026), яка набирає чинності 1 жовтня 2026 року і застосовується до договорів, укладених після 30 вересня 2026 року.
Що змінилося
Новий § 191c об'єднує всі норми про дати набрання чинності змінами починаючи з 1996 року (зокрема щодо розповсюдження страхових продуктів, законодавства про неплатоспроможність та права на відмову від договорів накопичувального страхування). § 191d прив'язує три групи норм до директив ЄС, які вони імплементують (IDD 2016/97, «Solvency II» 2009/138 і Директива про дистанційні фінансові послуги 2023/2673). Стаття 7 фіксує імплементацію директив 2023/2673 і 2024/825. Також оновлено ключові слова, примітку про зміни та дату актуалізації.
Кого це стосується
Безпосередньо зачепленими є юристи, страхові компанії та суди, що працюють з історичним текстом VersVG 1958 року. Ширше — споживачі, які укладатимуть договори страхування дистанційно (наприклад, онлайн) після 30 вересня 2026 року, підпадатимуть під дію нового § 5c абз. 7, що імплементує директиву ЄС 2023/2673 про дистанційні фінансові послуги.
На що звернути увагу
§ 191c абз. 25 чітко встановлює, що § 5c абз. 7 застосовується виключно до договорів, укладених після 30 вересня 2026 року; до раніше укладених договорів продовжують діяти попередні правила. Хоча VersVG 1958 року формально скасовано 30 червня 2012 року, окремі його положення — зокрема § 5c про право на відмову від договору накопичувального страхування — зберігають значення для перехідних цілей.